Фразеологічні одиниці з компонентом заперечення: особливості семантики та функціонування в німецькій мові

курсовая работа

1.2 Дослідження німецької фразеології в германістиці та українському мовознавстві

Дослідження фразеології в німецькому мовознавстві бере свій початок зі спостережень тих лексикографів, які звернули увагу на існування в мові стійких сполук слів, що характеризуються своєрідною організацією елементів, а також поняттям, відмінним від самостійних значень цих компонентів.

Серед найвизначніших робіт німецьких вчених варто згадати той факт, що найвизначнішою працею першої половини ХХ століття була "Німецька фразеологія" Ф.Зайлера. Вперше зроблена спроба диференціювати стійкі сполуки слів. Ф.Зайлер виділяє в окремі групи прислівя, приказки (sprichwцrtliche Redensarten), куди він відносить і власне фразеологізми (наприклад: im Trьben fischen, Цl ins Feuer giessen, an den Bettelstab kommen), афоризми, крилаті слова, парні сполуки слів. Багато уваги Ф.Зайлер приділяє аналізу етимології фразеологізмів, сферам їхнього виникнення і тематичній характеристиці. Варто відзначити також значне досягнення німецької фразеології словник, виданий Е. Агріколою за участю Г. Гернера та Р. Кюфнера.

Німецькі фразеологи розрізняють декілька груп у класифікації фразеологізмів: 1.Прості фразеологічні сполуки (einfache phraseologische Verbindungen). Характеризуються тим, що значення одного із компонентів, здебільшого дієслова, зрушене або частково переосмислене: Abschied nehmen; Erfolg, Interesse, Aussichten haben; zum Ausdruck bringen.

2. Фразеологічні єдності (phraseologische Einheiten). Характеризуються тим, що мають узагальнене або переосмислене значення, хоч їхній смисл розкривається за допомогою значень їх компонентів: Цl ins Feuer giessen: Stroh im Kopf haben; wie ein Buch reden.3. Ідіоми (Starre phraseologische Verbindungen). Характеризуються тим що є невмотивованими і значення їх не можна вивести зі значень їхніх компонентів: jemanden im Stich lassen; jemandem durch die Lappen gehen.

Запропонована класифікація заґрунтована, власне, на семантичному принципі. Для семантичної класифікації характерні два моменти: семантичне переосмислення компонентів (повне або часткове) і вмотивованість значення фразеологізму.

Слід відзначити також лексикографічну працю В. Фрідеріха "Moderne eutsche Idiomatik", що, на наш погляд, є найбільшим досягненням сучасної німецької лексикографії. Словник має передусім практичну значимість. Варто підкреслити і значний внесок автора у теорію фразеології, його визначення ідіоми як сполуки слів.

Також можна згадати праці В. Шмідта, де фразеологія розглядається як частина словникового складу мови. Інакше кажучи, він відносить фразеологізми до одиниць мовної системи. Фразеологізми В. Шмідт розглядає як засіб образності мови поруч з персоніфікацією, метафорою, метонімією. Характерною особливістю фразеологізмів він вважає образність, здатність символічно виражати інший зміст. Берлінський мовознавець не зосереджує увагу на питаннях методу дослідження фразеологізмів, визначення фраземи, класифікації слово­сполучень у вимірах теорії фразеології. Нам видається доволі цікавою представлена цим ученим класифікація фразеологізмів за сферами їх виникнення у звязку з розкриттям етимології окремих фразеологічних одиниць, наприклад: 1) із селянського побуту (mit den Hьhnern aufstehen); 2) з мови мисливців (jemandem auf die Spur kommen);3) з життя ремісників (ьber die Schnur hauen, im Lot sein);4) із солдатського жаргону (von der Pike auf dienen); 5) зі сфери ігор та музики (jemanden in Sack stecken; alles auf eine Karte setzen; den Ton angeben).

В. Шмідт розглядає прислівя та приказки в окремому аспекті. Вказуючи і на їх відмінності від фразеологізмів (sprichwцrtliche Redensarten), сентенцій та крилатих слів, він опирається на Зайлера. Що ж до образності прислівїв та приказок, то В. Шмідт вбачає тут дві групи: перша - це прислів я та приказки, компоненти яких творять цілісний образ, наприклад: "Der Fisch fдngt beim Kopf an zu stinken", "Neue Besen kehren gut".Друга група охоплює такі прислів я та приказки, образ яких творить лише частина компонентів, наприклад: Hoffnung ist der Schiff mit einem Mast von Stroh", "Freundschaft ist des Lebens Salz", "Geld ist die Braut, um die man tanzt".

Помітним досягненням німецького мовознавства є праця В.Флайшера "Фразеологія сучасної німецької мови". Це - ґрунтовна праця, в якій теоретично осмислені основні проблеми фразеології. Центральне місце автор відводить визначенню фразеологізму як мовного знака, відмінного від власних назв, термінів та інших стійких конструкцій, у тім числі прислів їв, приказок, сентенцій, максим, афоризмів і крилатих фраз.

Таким чином, дослідження з фразеології німецьким вченим засвідчує той факт, що названий комплекс питань перебуває упродовж останніх десятиліть у центрі уваги німецької філологічної науки.

Сучасні дослідники німецької фразеології приділяють багато уваги питанням, повязаним з виявленням національної специфіки одиниць одного рівня. Так, серед останніх робіт з німецької фразеології, результати яких ґрунтовано та всебічно обговорювалися на науково - практичній конференції, у Кіровоградському державному педагогічному університеті ім. Володимира Винниченка (2011р.) та викладені в збірнику "Наукові записки 95(2)". Серед них варто згадати такі, як: 1."Фразеологічна стилістика побажань української та німецької мов" Головіна Н.Б.[2, с. 67]. Стаття присвячена вивченню стилістики фразеологізмів зі значенням побажання в німецькій та українській мовах. Фразеологічна семантика та фразеологічна стилістика цих одиниць розглядаються як два органічно повязані між собою елементи. Зокрема вона робить висновок про те, що у фразеологічному значенню побажань притаманне поняття бінарності, тобто наявність та співвідношення в ньому предметно-логічного та експресивного елементів. Переважно це побажання, в яких актуалізовані обидва елементи одночасно. Меншою є вага побажань, в яких предметно-логічний елемент виступає потенційною можливістю та побажання (переважно вигукові), в яких відбувся процес перерозподілу предметно-логічного та експресивного елементів на користь останнього.

Іншою цікавою статтею є, на нашу думку, робота Тарасової В. "семантичні особливості фразеологічних одиниць з компонентом "засіб пересування" у сучасних англійській, німецькій, російській та українській мовах" [7, с. 133 ].

Стаття присвячена сопостановлюючому аналізу фразеологічних одиниць з компонентом "засіб пересування" в англійській, німецькій, російській та українській мові. За результатами аналізу, ФО з компонентами «засіб спілкування» доводять своєрідність мовних традицій вживання слів аналогічних або близьких тематичних розрядів в їхній якості компонентів ФО є яскравим проявом національної лінгвістичної своєрідності. Вважаємо перспективним продовження досліджень у обраній галузі на прикладі ФО з переосмисленими компонентами, що належать до інших понятійних груп.

Серед інших варто назвати також роботу Таранухи Т. "Фразеологічні одиниці на позначення рис характеру людини з компонентами зооморфізмами в українській та німецькій мовах" [8 с. 288]. Стаття присвячена виявленню національно-культурної специфіки фразеологізмів на позначення рис характеру людини із зооморфним компонентом в українській та німецькій мовах. У своєму висновку зазначає, що особливості тваринного світу створюють наочну модель, елементи якої нагадують життя людей. Основою використання назв тварин у символічному значенні є зовнішній вигляд, поведінка та звички тварин. При цьому кожна лінгвоспільнота має власну систему кодування зоохарактеристик. Аломорфність конституентів образної характеристики у порівнюваних мовах зумовлена традицією носіїв різних мов вибирати тварин, які розповсюджені в певному ареалі, а також виділяти такі риси їх поведінки, які вважаються значимими.

Представлений нами короткий огляд наукової літератури, що описує, розясняє, аналізує та вивчає одну із найцікавіших та найяскравіших частин лексикону будь-якої мови. Фразеологія, свідчить про те, що з часом до фразеологічного фонду німецької мови інтерес не зменшується,а , навпаки набуває багато чого нового, адже використовує сучасні положення наукової парадигми про національний характер та самобутність будь-якої мови взагалі та її фразеологічних одиниць зокрема.

Зважаючи на це зростає необхідність залучення до аналізу уже нових груп фразеологізмів, особливо тих, які досі ще не були обєктом спецільного дослідження. Серед них на особливу увагу заслуговують, на наш погляд , фразеологізми німецької мови, що містять у своєму складі компонент заперечення. (Наприклад: "sich keinen Rat wiЯen" (зі значенням (рос.) "не знать что делать"); "nicht im rechten FaЯe sein" (зі значенням (рос.) "быть не в своей тарелке"); "die Zeiten sind nicht danach" (зі значенням (рос.) "времена не те); "um keinen Preis" (зі значенням (рос.) "ни за что"); "nie und nimmer" (зі значенням (рос.) "никогда и не при каких обстоятельствах"); "noch nicht flьgge sein" (зі значенням (рос.) "еще не опериться").

Детальніший розгляд одиниць цього типу з точки зору аналізу їх семантики, функційних особливостей, а також стилістичного забарвлення дозволить розширити знання про специфіку фразеологічної вербалізації навколишнього світу носіями німецької мови.

Делись добром ;)