Сфери проникнення англіцизмів в інші мови - російську, українську

курсовая работа

1.1 Запозичення та його типи

Як правило, більшу частину лексики в мовах світу становлять споконвічні слова, які виникали у конкретній мові або успадковані з давніх часів від мови-джерела. До споконвічної лексики, зокрема, української мови належать:

а) власне українські слова, яких немає у споріднених російській і білоруській мовах; їх поява припадає на час формування української мови (починаючи приблизно з XIV ст.): багаття, взагалі, гарний, мріяти, очолити, січень та ін.;

б) східнословянські слова, що побутували в давньоруську добу (XI--XIII ст.), коли ще не було самостійно існуючих російської, української і білоруської мов: білка, дядько, коромисло, снігур, тепер, хороший; слова цього типу є спільними для східнословянських мов;

в) спільнословянські слова, знані у добу загальнословянської єдності (її розклад почався у V--VI ст. н. е.): голова, день, дуб, жити, земля, коса, рука, риба, чорний, чотири, я; ці слова є в усіх словянських мовах;

г) слова лексичного фонду індоєвропейської мови-основи: дім, дочка, корова, мити, сорочка, яблука; такі слова з деякими відмінностями в звуковому складі знані в усіх або деяких мовах індоєвропейської сімї, до якої належать, крім словянських, мови балтійські, германські, романські, індійські та ін.(1; 2;3)

Споконвічна лексика кожної мови передає її лексичну і значною мірою фонетичну специфіку, а також вказує на генетичну приналежність цієї мови до відповідної мовної групи і сімї мов.[3,143]

Поряд із споконвічною лексикою у будь-якій мові існують іншомовні, або запозичені, слова. Запозичення -- перехід елементів однієї мови в іншу внаслідок взаємодії цих мов -- характеризує увесь період історичного розвитку мови.[2,69; 3,143] Запозичуватись можуть -- щоправда, в дуже неоднаковій мірі -- найрізноманітніші мовні одиниці: фонеми, морфеми, синтаксичні конструкції. Але найбільше й найчастіше запозичуються слова.

Співвідношення запозичених та корінних слів у різних мовах не однакове. В українській мові запозичення складають близько 10 % її словникового складу, а в англійській -- близько 30 %.[4,99]

Поява у мовах лексичних запозичень зумовлена низкою позалінгвістичних (зовнішніх) і лінгвістичних (внутрішніх) причин.

Позалінгвістичиим фактором, який сприяє перенесенню слів однієї мови в іншу, є наявність більш або менш тісних політичних, економічних, наукових, культурних та ін. контактів між народами. Запозичення приходить у мову разом з предметами чи поняттями, що зявляються в житті суспільства.

У ряді випадків запозиченню слова з іншої мови сприяють внутрілінгвістичні причини. Це, зокрема, намагання уникнути полісемії свого слова, тобто спростити його семантичну структуру і закріпити за «своїм» і «чужим» словом різні смислові відтінки понять, наприклад:

* джем (з англ. jam) -- густе варення з фруктів або ягід, що має вигляд желеподібної маси, і варення;

* круїз (з англ. cruise) -- подорож по воді (на пароплаві) і подорож;

* репортаж (від фр. reportage) -- повідомлення, розповідь про події дня, що публікуються у пресі чи передаються по радіо, і розповідь.

* вправний стрілець -- снайпер (англ. sniper);

* спортсмен, спеціаліст з бігу чи гонок на великі дистанції -- стайер (англ. stayer).[6,115]

Іншомовні запозичення бувають прямі і посередні. Перенесення слова безпосередньо з мови в мову називається прямим запозиченням. Без будь-якого посередництва в російську мову перейшли українські слова борщ, буханка, галушки.

Перенесення слова з мови в мову через посередництво якоїсь третьої мови (мови-посередниці) іменують посереднім запозиченням. Для багатьох іншомовних елементів, існуючих зараз в українській мові, посередницьку роль відіграли російська і польська мови. Через російську з скандинавських мов до української прийшло слово ринок; через польську з німецької -- тарілка, мусити.[3,145; 7,90]

3а характером запозичених слів виділяються такі типи запозичень

1. Лексичні запозичення, тобто засвоєння цілих, готових слів з формою і змістом їх (перше й друге може певним чином видозмінитись). Порівняємо ще запозичення з англійської мови: мітинг, траулер, трактор, гангстер, футбол.

2. Кальки (фр. calque -- копія) -- запозичення слів або фраз шляхом буквального, поморфемного перекладу їх. Українські - колгосп, пятирічка -- кальки рос. колхоз, пятилетка. Укр. хмарочос скальковане з нім. Wolkenkratzer (Wolke -- хмара, kratzen -- чесати), а рос. небоскреб -- з англ. skyscraper (sky -- небо, scrape -- скребти). Іншомовне походження кальок, як правило, непомітне -- виявляється воно спеціальними дослідженнями.

3. Семантичні запозичення -- розвиток нового значення у корінного слова під впливом слова іншомовного. Так, укр. риса -- лінія одержало значення «властивість» під впливом фр. trait. Узб. кураш -- «єдиноборство, сутичка» за зразком рос. борьба набуло нового значення: «діяльність, скерована на досягнення певного результату»: рос. борьба за коммунизм, узб. коммунизм учун кураш. Семантичні запозичення традиційно відносять до кальок. Але тут е фундаментальна відмінність; при калькуванні створюється матеріально нове слово, а при семантичному запозиченні зявляється лише нове значення слова -- вже існуюче слово одержує ще один лексико-семантичний варіант. Порівн. лівий -- революційний і правий -- реакційний під впливом фр. gauche та droit (на засіданнях Конвенту прогресивна партія монтаньярів сиділа зліва, а реакційна партія жірондистів -- справа) .

4. Словотвірні запозичення -- явище, протилежне калькам. Якщо при калькуванні мова своїми елементами виражає запозичуваний зміст, то при словотвірних запозиченнях свій, незапозичений зміст передається елементами з інших мов: Слово телефон, складене з двох грецьких коренів, народилось у XIX ст. в США, у межах англійської мови. На основі англійського кореня lift- та французького суфікса -eur в російській мові утворено слово лифтёр. До словотвірних запозичень належить значна кількість наукових термінів, які традиційно утворюються на основі грецьких та латинських елементів.

5. Зворотні запозичення -- різновид лексичних запозичень, що виступає у випадках «рикошетного» засвоєння: слово потрапляє в іншу мову, а потім повертається назад уже в новій формі й з новим значенням. Словянське господин дуже давно було запозичене угорською мовою, а звідти прийшло назад до словян, конкретно -- в говірки української мови, як глада -- господар. Словянське колесо, запозичене італійською мовою, набуло там значення «кінний екіпаж»: calesse, calesso і з ним значенням повернулось у польську мову як kolaskn, звідки її рос. коляска.[4,101; 1,300]

Делись добром ;)