Відтворення віддієслівних прикметників німецької мови з латентною модально-пасивною предикацією в українській мові

курсовая работа

Вступ

Темою даної курсової роботи є переклад віддієслівних прикметників німецької мови з латентною модально-пасивною предикацією на українську мову.

Дуже часто буває не досить просто назвати предмет, який мається на увазі, необхідно також охарактеризувати його, необхідно зазначити корисний він чи ні. Прикметники “розфарбовують” подію, явище чи процес, про який йде мова. Вони роблять іменники “живими”. За допомогою прикметників можна розставити наголоси в мові - як у усній, так і в письмовій. Вони також надають реченню відтінку завершеності, адже вони формують індивідуальну оцінку, перетворюючи сухе вираження думок у звичну людську мову. Прикметники відображають смак письменника чи оратора набагато сильніше ніж дієслово чи іменник. Саме прикметники володіють надзвичайною стилетворчою силою: вони можуть багато чого розповісти про того, хто їх вживає [22].

Багато лінгвістів розглядали німецькі прикметник, але лише деякі з них приділили більше уваги саме віддієслівним прикметникам. Віддієслівні прикметники розташовані на периферії функціонально-семантичного поля пасиву. Дослідження їхніх властивостей розпочалося не так вже й давно, але вже зроблено певні досягнення. Детальний розгляд цієї лексико-семантичної групи (ЛСГ) допоможе краще зрозуміти закономірності словотвірного процесу німецької мови, особливості смислової структури і функціонування прикметників у реченні. Це, у свою чергу, полегшить вивчення німецької мови та подальшу роботу у галузі перекладознавства.

Актуальність теми зумовлена потребою стратифікації лексичного матеріалу, відображення системних звязків у межах лексичної групи та їх комплексного дослідження, висвітлення закономірностей дериваційних процесів.

Обєктом курсового дослідження є віддієслівні прикметники з латентною модально-пасивною предикацією на -bar, -lich, -abel, -ibel, -sam, -wert, -wurdig, -fahig.

Предметом даного курсового дослідження є системні, семантичні, словотвірні, функціональні особливості одиниць досліджуваної ЛСГ.

Мета дослідження полягає у виокремленні віддієслівних прикметників з латентною модально-пасивною предикацією, у висвітленні дистрибутивних і функціональних особливостей досліджуваних лексичних одиниць, у аналізі способів перекладу цих одиниць на українську мову.

Для досягнення мети потрібно вирішити такі завдання:

- визначити інваріантні ознаки пасиву;

- здійснити інвентаризацію складових функціонально-семантичного поля пасиву та виявити місце прикметникових дериватів у цьому полі;

- дослідити механізм дериваційного процесу, визначити словотворче значення і смислову структуру лексем з латентною модально-пасивною предикацією;

- дослідити особливості функціонування прикметників з пасивним значенням.

Уданій курсовій роботі використана у комплексному поєднанні низка методів: метод компонентного аналізу і трансформації - для інвентаризації ЛСГ; описовий метод - для характеристики словотвірних моделей; словотвірний аналіз - для дослідження смислової структури дериватів; дистрибутивний аналіз і метод синтаксичного моделювання - для виявлення синтаксичної сполучуваності прикметників з пасивним значенням.

Матеріалом дослідження є художні твори в оригіналі таких німецьких класиків як Е.М. Ремарк “Три товариша” ( E.M. Remarque “Drei Kameraden”) та Й.В. фон Гете “Страждання молодого Вертера” (Johann Wolfgang von Goethe “Die Leiden des jungen Werthers”). Лексичний корпус досліджуваних лексем налічує 103 одиниці.

Теоретичне значення роботи полягає тому, що комплексний підхід у дослідженні функціональних особливостей прикметникових дериватів сприяє розширенню знань про взаємодію лексичного і граматичного у смисловій структурі слова, а також у межах функціонально-семантичного поля.

Практичне значення роботи полягає в тому, що матеріали і результати дослідження можуть бути використані при читанні лекцій і спеціальних курсів з теоретичної граматики та лексикології, теорії та практики перекладу, з питань словотвору та парадигматичних звязків у лексиці. Результати дослідження також можна використовувати у лексикографічній практиці.

Делись добром ;)