Вступ

У ст. 11 Закону «Про мови в Українській РСР» записано:

«Мовою роботи, діловодства й документації, а також взаємовідносин державних, партійних, громадських органів, підприємств, установ, організацій є українська мова».

Офіційно-діловий стиль (ОДС) -- функціональний різновид мови, який слугує для спілкування в державно-політичному, громадському й економічному житті, законодавстві, у сфері управління адміністративно-господарською діяльністю. Належить до виразно-обєктивних стилів; виділяється найвищою мірою книжності.

Основне призначення -- регулювати ділові стосунки в зазначених вище сферах та обслуговувати громадянські потреби людей у типових ситуаціях.

Під функціональним різновидом мови слід розуміти систему мовних одиниць, прийомів їх виокремлення та використання, обумовлених соціальними завданнями мовлення.

Мовленню у сфері управління притаманна низка специфічних особливостей. Учасниками ділового спілкування є органи та ланки управління -- організації, заклади, підприємства, посадові особи, працівники. Характер і зміст інформаційних звязків, у яких вони можуть бути задіяні, залежать від міс-ця установи в ієрархії органів управління, її компетенції, функціонального змісту діяльності. Ці стосунки стабільні й регламентуються чинними правовими нормами.

Специфіка ділового спілкування полягає в тому, що незалежно від того, хто є безпосереднім укладачем документа й кому безпосередньо його адресовано, офіційним автором та адресатом документа майже завжди є організація в цілому.

Іншою важливою характеристикою ділового спілкування є - конкретна адресність інформації. Суттєвим фактором ділового спілкування, що впливає на характер управлінської інформації, є повторність дій і ситуацій. Управлінська діяльність -- це завжди «гра за правилами». Як наслідок цього повторність управлінської інформації приводить до регулярності використовування весь час однакових мовних засобів.

Важливою складовою комерційного успіху в діяльності фірми є вміння вести ділову розмову.

Чим вищий рівень культури усного мовлення при веденні переговорів чи просто в розмові з співробітниками, підлеглими, іншими людьми, тим вищий авторитет людини, що займається підприємницькою діяльністю, тим кращі і плідніші результати роботи.

Ділова розмова сприймається як усний мовний контакт між людьми, що звязані інтересами справи і мають повноваження для встановлення ділових стосунків, рішення ділових проблем і здійснення конкретних підходів до їх вирішення.

Тобто ділова розмова - це «дракон із чотирма головами», де:

* перша голова відповідає за грамотність і вірність мовлення (мовний склад розмови);

* друга - завідує логікою і обмірковує доведення (логічний склад);

* третя - думає про створення гарного психологічного клімату бесіди, про враження, що справляє на оточуючих (психологічний склад);

* четверта - керує нашою мімікою, жестами, манерами

(немовний склад розмови).

При цьому тулуб дракона - це наш мозок, який контролює діяльність всіх чотирьох голів.

Метою даної курсової роботи є дослідити усі види і способи усного ділового спілкування виробничої сфери.

Відповідно до поставленої мети розроблено наступні завдання:

- дослідити культуру усного ділового спілкування, а саме: основні вимоги, особливості, вимоги та форми;

- визначити, що є складовою частиною ділового спілкування;

- класифікувати види спілкування;

- розглянути основні етапи підготовки публічного виступу.

Обєктом дослідження є процес спілкування людей у виробничій сфері.

Предметом дослідження курсового проекту є особливості ділового спілкування, вимоги до нього та його види і форми.

Науково- методологічною базою даного дослідження стали праці: Шевчука [13], [14], [15], Томана [7], Хмеля [8], Чайки [12], Чмута [13], Здоровенка [1], Мацька [5], Ликсона 34], Чайки [12], Палехи [5], Цицерон [4],

Обсяг курсової роботи становить 30 сторінок, кількість використаних джерел - 15.