Редагування наукових видань

реферат

1.1 Специфіка наукових видань

Наукове книжкове видання - це видання, яке містить результати теоретичних та / або експериментальних досліджень [12, c.32]. ДСТУ “Видання. Основні види. Терміни та визначення 3017-95” дає таке тлумачення наукового видання - “Видання результатів теоретичних і експериментальних досліджень...” [13, c.14].

Необхідно зауважити, що наукові дослідження є інтелектуальною технологією створення нової наукової інформації та знань, найважливішим засобом фіксування яких служать видання наукової літератури. Завдяки науковим виданням результати дослідницької праці включаються в науково-інформаційний потік і через соціальну систему наукових комунікацій стають надбанням вчених і фахівців. Без систематичного читання наукової літератури не може обійтися жоден справді творчий працівник, повязаний своєю працею з наукою [5, c.78].

Розповсюдження інформації, яка містить результати наукових досліджень, обумовлюється обєктивними законами науково-технічного прогресу і відноситься до найважливіших умов забезпечення безперервності і наступності в розвитку наукового пізнання. Завдяки поширенню результатів наукових досліджень вирішується завдання оцінки наукової, творчої праці вчених і фахівців. Ця громадська сторона творчого життя має особливе значення для наукових працівників, оскільки вона впливає на їх визнання і стимулювання наукової творчості. У листах про науку академік П.Л. Капіца зауважує: «Наукова робота є творча робота, а сучасна наукова робота є до того ж і колективна творча робота. Всякий художник, щоб творити з ентузіазмом, повинен відчувати, що його роботу визнають і розуміють» [18, c.176].

У загальному розумінні предметом змісту наукового видання є наука в цілому як форма суспільної свідомості і як сфера людської діяльності з вивчення предметів і процесів природи, суспільства і мислення, їх властивостей, відносин і закономірностей. До наукових результатів, що становлять предмет змісту наукового видання, відносять наукові факти, встановлені шляхом теоретичних та / або експериментальних обґрунтувань і доказів.

Предмет змісту включає також факти, що характеризують напрямок дослідження. Це - наукова проблема чи наукова задача, мета дослідження, висунуті гіпотези та ідеї, вибрані підходи і методи, характер і зміст вихідної інформації (наприклад, архівні матеріали, результати експертних оцінок і т.п.), умови, для яких отримані результати є достовірними. Предмет змісту наукового видання різноманітний, в нього входять факти, що відображають побічні результати, які можуть стати обєктом самостійних наукових досліджень. До них найчастіше ставляться постановки (формулювання) нових проблем, наукових задач, питань, висування гіпотез, ідей, припущень і тощо.

Необхідно зауважити, що у науковій книзі закріплюється комплексний характер наукового пізнання, який проявляється у взаємозвязку теоретичного і експериментального, а також у діалектичній взаємодії чуттєвого і раціонального відображення дійсності; факти, що містяться у науковій книзі, є результатом і одночасно будівельним матеріалом науки [20, c.218].

Наукові видання можуть належати до різних галузей наук - фундаментальних і прикладних. Фундаментальними є дослідження, спрямовані на відкриття нових законів природи і суспільства, встановлення нових принципів, виявлення нових взаємозвязків явищ і обєктів реальної дійсності. Поняття фундаментальності відноситься до глибини наукового рівня власне наукової діяльності та її результатів. Прикладними є дослідження, результати яких за ступенем завершеності і рівня практичної значущості складають основу інженерних розробок. Виділяють прикладні фундаментальні дослідження, відмінність яких від власне прикладних досліджень полягає в тому, що вони, ставлячи практичні цілі, для їх досягнення вирішують також завдання вивчення явищ і закономірностей не пізнаних наукою раніше. Такі дослідження, незважаючи на їх практичну спрямованість, мають теоретичну значимість.

Вважаємо за доцільне наголосити на тому, що цільове призначення будь-якого наукового видання характеризується сукупністю його функціональних властивостей. Одна з найважливіших функцій наукового видання -- закріплення результатів наукового пізнання. Поки результати наукової роботи не оформлені документально, вона не визнається завершеною.

Основним засобом для фіксування результатів наукового дослідження є науковий звіт. Існує практика завершувати наукові дослідження поданням для опублікування наукових монографій або статей для збірників наукових праць або журналів [21, c.45].

Наукове видавництво - це засіб закріплення результатів наукових досліджень та найважливіший спосіб передачі їх від покоління до покоління, поширення у часі та просторі. Наука потребує постійного обміну інформацією, в процесі якого її творець і споживач міняються ролями. Цей принцип, який обовязково передбачає участь двох і більше сторін, взаємодію учасників, найбільш повно реалізується у системі наукових комунікацій [31, c.1].

Безумовно, наукове видання є ефективним способом взаємного інформування та спілкування вчених. Науково-комунікаційні процеси в сучасній науці мають глобальний масштаб. Розвиток науки обумовлює зміст і обсяг наукової інформації, що включається в інформаційно-комунікативний процес, що сприяє розширенню і поглибленню науково-пізнавальної діяльності та нового зростання науки в цілому. Добре організована робота з розповсюдження інформації необхідна для вирішення ряду завдань:

1. залучення уваги і збудження інтересу до ходу та результатів науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт;

2. доведення результатів досліджень і розробок до зацікавлених науковців та фахівців;

3. реклами результатів та стимулювання їх реалізації та впровадження;

4. апробації результатів;

5. закріплення пріоритету [32, c.16].

У підсумку все це може служити забезпеченню рентабельності і прибутковості виконуваних досліджень і дослідно-конструкторських розробок.

Наукове видання здавна виконує функцію закріплення пріоритету в науці. Причому якщо в минулому воно не могло це робити досить оперативно, то на разі по оперативності її редакційно-видавничої підготовки та випуску порівнюється з журналом, що досягається завдяки застосуванню нових інформаційних технологій. До функцій наукової книги слід віднести також апробацію та практичну реалізацію результатів наукових досліджень. У процесі свого розвитку людське суспільство, пристосовуючись до обєктивних умов, змушене знаходити шляхи зміни самих умов. Звідси виникають наукові проблеми і випливають цілі наукових досліджень. Конкретну реалізацію результатів науки знаходять у матеріальному виробництві, що проявляється у все більш широкому використанні нових інформаційних технологій і зростанні його наукоємності [55, с.12].

Наукове видання перш за все адресується діячам науки, які є не тільки споживачами наукової інформації, а й самі виступають в ролі її генераторів. Особливість читацького сприйняття змісту наукової книги полягає в тому, що читач не обмежується простим розумінням тексту, а стає активним співучасником творчого процесу, наслідуючи автора. Він аналізує зміст наукової книги, оцінює його, співвідносить зі своєю позицією і щось знаходить безперечним, новим і значущим, щось сприймає, щось, можливо, відкидає. Це робить читання наукової книги дуже важливим інформаційно-творчим елементом наукової роботи вченого-читача, який є членом наукового співтовариства і учасником наукової комунікації. Це можна вважати загальним, принциповим положенням.

Зауважимо, що диференціація та інтеграція у науці веде й до зростання числа читацьких груп наукової книги, і їх різноманітності. Потрібно зазначити, що в науковому суспільстві існують ще й статусні відмінності, що може впливати на інформаційний обмін і, отже, на читацьке становище його членів. Так, можна виділити великих учених, що володіють широкою популярністю і авторитетом, і вчених, які вступають в науку і роблять у ній перші кроки. Хоча і ті й інші професійно займаються наукою, коло читання у них, мабуть, буде різним. Свою читацьку аудиторію складають фахівці, які використовують наукові результати для вирішення прикладних завдань у різних сферах суспільно-практичної діяльності - техніки, виробництва, культури, політики, економіки і тощо [32, c.16].

Наукове видання є обєктом читання для студентів, аспірантів та магістрів, яким вона потрібна при виконанні наукових робіт - дипломних, магістерських, кандидатських дисертацій, а також при освоєнні окремих навчальних дисциплін. Зважаючи на зростаючий інтерес до наукових видань серед населення можна виділити групу читачів, які не повязані з наукою безпосередньо і відносяться до інших сфер діяльності, більшою мірою це притаманно літературі з суспільних наук.

Безумовно, неоднорідність читацьких категорій не означає, що при підготовці наукової книги доводиться пристосовувати виклад до рівня підготовки читача. Наукову книгу читач повинен освоювати з урахуванням його наукових, освітніх можливостей і пізнавальних інтересів. Тематика, зміст, науковий рівень книги в кінцевому рахунку залежать від стану науки. На науково-інформаційний вигляд наукової книги накладають відбиток суспільні умови, соціально-економічні, політичні та ідеологічні особливості.

Зупинимось коротко на основних видах наукових видань. Вітчизняне наукове книговидання пройшло великий шлях успішного розвитку. Помітне місце у виданні наукової літератури займають науково-дослідні установи та вищі навчальні заклади, що випускають книги за підсумками виконуваних ними наукових досліджень [30, c.21-22].

Нині існує певний видовий ряд наукових видань. Кожне видання - це своєрідний науково-інформаційний комплекс, який включає в себе науковий твір або ряд творів, що складають основу видання, і апарат. Згідно стандарту, книжкове наукове видання може бути монографічним або збіркою, що визначається складом (кількістю творів) основного тексту. За характером інформації виділяють монографію; автореферат дисертації; тези доповідей (повідомлень) наукової конференції (зїзду, симпозіуму); матеріали конференції (зїзду, симпозіуму); збірник наукових праць.

За визначенням, монографія - це наукове книжкове видання, яке складається з одного твору, що містить повне і всебічне дослідження однієї проблеми або теми, виконане одним або кількома авторами (виконавцями). За своїм змістом монографія є фундаментальною науковою працею, в якій на основі всебічного аналізу і широких повідомлень попередніх наукових робіт і великих нових досліджень викладаються досягнення у розробці наукової проблеми [18, c.178].

Призначення монографії - ввести в систему наукових комунікацій фундаментально-підсумовану наукову інформацію у певній галузі і служити основою для вирішення нових проблем. Монографія призначена головним чином для тих вчених і фахівців, профіль наукової, педагогічної і, можливо, прикладної (наприклад, в галузі розробки техніки) діяльності яких безпосередньо повязаний з досліджуваною проблемою.

Збірник наукових праць - наукове книжкове видання, складене з творів, що містять дослідні матеріали. Жанровий склад творів різний. Це можуть бути статті, повідомлення, реферати. Головне, що їх обєднує, - науковий характер змісту. Предметом змісту творів збірки наукових праць є результати дослідження зазвичай з окремих приватних питань. У творах можуть бути викладені завершальні результати досліджень, попередні або проміжні результати, а також дискусійні та інші матеріали, обєднані, як правило, за тематичною ознакою.

Коло читачів збірки більш широке, ніж читачів монографії, і може охоплювати всі основні читацькі категорії наукового видання. Збірники наукових праць можуть бути разовими або тривалими, авторськими (одного автора), колективними, ювілейними. Найбільш поширені тривалі збірники, які виходять під різними назвами - «праці», «записки», «вісник», «вчені записки», «матеріали» тощо. [14, c.9].

Автореферат дисертації містить реферат, складений автором дисертації - здобувачем наукового ступеня; містить короткий виклад роботи. Автореферат призначається для попереднього ознайомлення наукової громадськості з результатами досліджень, отриманими при виконанні дисертації. Автореферат видається вельми обмеженим накладом і розсилається окремим вченим і організаціям за списком, затвердженим спеціалізованою радою, яка прийняла дисертацію до захисту.

Тези доповідей наукової конференції - наукове видання у вигляді збірки, що складається з матеріалів попереднього характеру (рефератів, анотацій доповідей та / або повідомлень) і виданих до початку конференції. Змістом тез є основні положення, думки, ідеї, висунуті в доповіді. Призначення тез - попереднє ознайомлення учасників конференції із тематикою і основним змістом доповідей. Зазвичай тези завчасно розсилаються передбачуваним учасникам конференції або лунають при її проведенні [10, c.25].

Матеріали конференції - разовий збірник, що випускається за підсумками конференції (наукової, науково-практичної, науково-методичної тощо) і складений з доповідей, виступів, рішень конференції, її рекомендацій, звернень та інших матеріалів. Змістом матеріалів є інформація, характер якої обумовлюється видом і тематичним профілем конференції і відображає наукові рішення, ідеї, концепції, погляди, сформовані в результаті досліджень на етапі підготовки до конференції і пройшли на ній колективне обговорення і апробацію. Цінність такої інформації в тому, що вона відображає не тільки погоджені погляди і підходи, а й суперечливі, наслідком чого може виникати проблемна ситуація, що вимагає нових досліджень, пошук нових рішень. Призначення матеріалів конференції - закріплення і поширення інформації, підсумок наукових (науково-практичних, науково-методичних) досягнень на певний час і оповіщення наукової громадськості про перспективні напрями подальших досліджень, практичної та методичної діяльності у певній галузі.

У залежності від структури наукові видання складають такий видовий ряд: серія (серіальне видання), однотомне видання, багатотомне видання, зібрання творів, вибрані твори [18, c.177].

Отже, наукове видання -- це видання, яке висвітлює теоретичні чи експериментальні дослідження і служить першоджерелом для наукової роботи: монографії, автореферати дисертацій, препринти, матеріали наукових конференцій, збірники наукових праць тощо.

Наукові часописи виконують чимало важливих функцій: підсумовують результати теоретичних або експериментальних досліджень учених; стимулюють дослідження тієї чи іншої проблематики; закріплюють результати наукового пізнання; передають знання наступним поколінням.

У контексті останньої функції наукові видання формують науковий стиль, його естетику і поетику, а отже, духовну ауру конкретної науки, образ науковця, його мовну особистість, врешті -- відображають розвиток наукової мови конкретного часу, "інтелектуальний образ доби”.

Делись добром ;)