Бінарна опозиція концептів життя та смерть у паремійному фонді

курсовая работа

Вступ

Сучасний етап у розвитку лінгвістики характеризується поворотом до розгляду мовних явищ із лінгвокультурологічних позицій, а саме пізнання етносу через дослідження мови, мовленнєвої діяльності.

Семіотичним результатом концептуальної репрезентації дійсності, взаємодії колективної мовної свідомості, реального світу й мови в етнічній свідомості людини є мовна картина світу. Інтерпретувати мовну картину світу можна через дослідження концептуальної системи етносу: реконструювати мовну етнічну свідомість, виявити культурно-мовні національні стереотипи.

концепти як одиниці лінгвокультурологічної інформації відбивають світ національного світосприйняття предметів, явищ, у концентрованому вигляді виражають особливості менталітету певного етносу, виступають фундаментальними поняттями тієї чи іншої культури.

Через те, що світ змінюється, виникає проблема відносності концепту як явища культури. Діахронічно ця властивість виявляється у зміні концептуального змісту в різні історичні часи, синхронічно - у його взаємозвязку з іншими поняттями. Концепти ЖИТТЯ і СМЕРТЬ становлять бінарну опозицію, мають взаємне тяжіння, тому їх доцільно вивчати разом.

Паремійний фонд будь-якої мови - це потужне джерело для лінгвістичних досліджень, оскільки в ньому зафіксовано досвід народу, що передається від покоління до покоління, його традиції, звичаї, культуру, моральні й естетичні цінності, у синтезованій формі відображено всі універсальні та специфічні категорії і риси життєвої філософії етносу, національно-мовну картину світу. Мовознавці справедливо зауважують, що прислівя є засобом освоєння емпірично пізнаваної дійсності та її оцінки, що репрезентована в образах-еталонах, які мають безпосередній стосунок до умов життя носіїв певної мови, до їхньої культури.

До паремій - культурно маркованих вербальних одиниць - належать прислівя, приказки, примовки, загадки, замовляння, прикмети і т. ін. Звернення до такого обєкта дозволяє дослідити взаємодію мови й культури, колективної мовної свідомості й мови в етнічній свідомості людини, розглянути особливості віддзеркалення культури в мові, (див. праці М.Ф. Алефіренко, М.В. Гамзюк, І.С. Гулідова, В.А. Маслова, В.М. Мокієнко).

Типовість образів, що формують концептуальну структуру паремійних одиниць, функціонування в їхньому складі символів, еталонів світогляду - результат колективного внутрішньо-рефлексивного досвіду етносу. Віддзеркалюючи характерні риси етнічного світогляду, образний зміст прислівя може слугувати ключем для культурно-національної інтерпретації.

Пареміологія - малодосліджений розділ лінгвістики, який не так давно потрапив у поле зору мовознавчої науки.

Нині можемо констатувати активізацію як теоретичного, так і практичного інтересу до вивчення паремійного фонду мови. Зокрема, досить продуктивно проводяться дослідження прислівїв у соціокультурному, лінгвокультурному й історичному аспектах (Д.О. Добровольський, О.О. Селіванова, В.М. Телія та ін.), зростає зацікавлення мовознавців зіставним аналізом паремій (З.Г. Коцюба, В.М. Мокієнко та ін.), в останнє десятиріччя зявилася низка праць, присвячених прагмалінгвістичному аналізові тектотворчих засобів прислівїв (В.М. Мокієнко, Т.М. Ніколаєва, О.І. Селіверстова, З.К. Тарлаков, В.Д. Ужченко та ін.). Водночас активно аналізуються ключові концепти, представлені в паремійному фонді мови (А.М. Архангельська, С.Г. Воркачов, В.І. Кононенко, О.Б. Савенкова, Л.В. Ставицька та ін.). Але, на жаль, у лінгвоукраїністиці недостатньо повно описано специфіку репрезентації концептів ЖИТТЯ/СМЕРТЬ у пареміях.

Актуальність роботи визначається загальною спрямованістю сучасних мовознавчих студій на дослідження специфічних рис у мовній системі з урахуванням впливу психологічних механізмів, що відбиває особливості етнічної свідомості, риси національного характеру, менталітет народу. Маніфестація концептів ЖИТТЯ і смерть у пареміях відбувається переважно через використання евфемізмів і метафор, що створюються та функціонують завдяки дії психологічного захисту: заперечення, переоцінки, усунення, відчуження, заміщення (З. Фрейд, Е. Фромм, К.Г. Юнг, М. Вебер, Г. Зіммель, І.Я. Березна, Р.М. Грановська, О.Т. Москаленко, В.Ф. Сержантов та ін.). Дослідження зазначених концептів у паремійному фонді української мови є важливим для розуміння національно-культурної ідентичності кожного народу.

Метою курсового дослідження є виявлення особливостей мовної реалізації концептів ЖИТТЯ і СМЕРТЬ у паремійному фонді українського народу.

Поставлена мета передбачає розвязання таких завдань:

1) висвітлити лінгвістичні основи дослідження пареміології, а саме: розглянути поняття паремії та її значення, принципи класифікації паремій;

2) виявити особливості семантичної реалізації концептів ЖИТТЯ і СМЕРТЬ носіями української мови в пареміях;

3) описати символіку в структурі паремій;

4) проаналізувати структурні особливості досліджуваної групи паремій.

Обєктом дослідження є корпус української мови.

Предметом роботи є способи й засоби та лінгвокультурологічні особливості вербалізації концептів ЖИТТЯ і СМЕРТЬ у пареміях української мови.

Методи дослідження. Відповідно до мети і завдань роботи характеристика матеріалу здійснюється на основі лінгвістичного опису з використанням прийомів класифікації й систематизації, компонентного, а також кількісного аналізу.

Матеріал дослідження - картотека загальною кількістю 155 мовних одиниць, укладена шляхом суцільної вибірки із пареміологічних збірок.

Практичне значення. Матеріал може бути використаний на уроках української мови в загальноосвітніх школах, гімназіях, ліцеях під час вивчення курсу «Фразеологія»; на уроках української літератури при вивченні особливостей мови художніх творів; при доборі матеріалів для народознавчих гуртків, у викладанні навчальних дисциплін культурологічного циклу; у вищій школі при викладанні дисциплін відповідного циклу. Практичне значення роботи посилюється тим, що опрацьований фактичний матеріал може стати основою для лінгвокультурологічого паремілогічного словника, який поєднає два компоненти - мову та культуру.

паремій життя смерть український

Делись добром ;)