Епітет в англійській мові
Взаємодія значень слів при створенні художніх образів здавна вивчається в стилістиці під загальною назвою тропи. Тропами називаються лексичні зображально-виражальні засоби, в яких слово або словосполучення вживається в перетвореному значенні. Як зображально-виражальні засоби мови тропи привертали до себе увагу з часів класичної давнини і були детально описані в риториці, поетиці та інших гуманітарних науках. З давніх-давен розроблена їх досить детальна класифікація або, вірніше, детальні класифікації.
Суть тропів полягає в зіставленні поняття, представленого в традиційному вживанні лексичної одиниці, і поняття, що передається цією же одиницею у художній мові при виконанні спеціальної стилістичної функції. Тропи відіграють важливу, хоча і допоміжну роль у поясненні та інтерпретації тексту, але, зрозуміло, стилістичний аналіз повинен призводити до синтезу тексту і ніяк не може бути зведений тільки до розпізнавання тропів.
Епітет є лексико-синтаксичним тропом, оскільки він виконує функцію означення (a silvery laugh) або обставини (to smile cuttingly), або звернення (my sweet!), Він необов’язково має бути вжитим у переносному значені, але обов’язково має мати емотивну та експресивну конотацію, завдяки якій передається ставлення автора до предмета. Особливо часто у функції епітетів виступають прикметники і прислівники, але нерідкі епітети бувають виражені іменниками.
І.В. Арнольд розрізняють постійні епітети. Вони можуть бути тавтологічними, тобто вказувати на необхідну для даного предмету ознаку, оцінним і описовим. Під тавтологічним епітетом розуміється семантично узгоджений епітет, що підкреслює якусь основну властивість означуваного.
Пояснювальні епітети вказують на якусь важливу рису означуваного, не обов'язково властиву всьому класу предметів, до яких він належить, тобто дійсно характеризує саме його. Таким чином, класифікуючи епітети з семантичної точки зору, їх можна розділити на дві великі групи: група без порушення семантичного узгодження і група з порушенням узгодження. Епітети в постпозиції, особливо якщо в них містяться два і більше елементів, неодмінно звертають на себе увагу читача Вони естетично дієві і емоційно-забарвлені.
У сучасній англійській мові експресивність епітета збільшується також за рахунок транспозиції; оказіональне функціонування словосполучення або речення як цільнооформленого утворення, графічно, інтонаційно та синтаксично уподібненого слову. В силу своєї непередбачуваності такі словосполучення ( «фразовий епітет») дуже виразні. [Арнольд, с. 92]
І накінець, все більшого поширення набуває емфатично-атрибутивна конструкція. Емфатичні структури з інвертованим епітетом відрізняються досить вільним варіюванням лексичного наповнення. Подібний епітет називається інвертованим, оскільки ієрархічні відносини в ньому перерозподілені. Смисловим центром є не ядерне, тобто перше слово, словосполучення, а те, що формально є до нього визначенням.