36. Правила складання і верстання елементів видання (передмова, вступна стаття, присвята, епіграф, сигнатура, норма)
Передмова — елемент апарату видання; у ній автор, видавництво чи редактор повідомляють читача про те, що слід мати на увазі, читаючи, продивляючись чи вивчаючи видання. При наявності декількох передмов слід дотримуватися такого порядку їх розміщення:
1) передмова видавництва;
2) передмова редактора;
3) передмова автора до перекладного видання;
4) передмова автора до оригінального видання.
Вступна стаття — частина апарату видання, в якій розкривається значимість книги в цілому, її зв'язок з життям, дається її коротка оцінка, відомості про автора, характеристика основних етапів його творчості, епохи.
Присвята — напис перед основним текстом видання, в якому автор повідомляє про те, кому він присвячує свій твір і часто чому він це робить.
Епіграф (від грецького epigrahe — напис) — напис, поміщений автором перед текстом твору чи його частиною і який є цитатою з загальновідомого тексту, твору художньої літератури, народної творчості, прислів'я чи виразу. Епіграф в притаманній йому афористичній, короткій формі висвітлює основну тему, ідею чи настрій твору, тим самим сприяючи сприйняттю його читачем. Епіграфи почали застосовувати в літературі з початку IX століття.
норма (поліграфія) - скорочена назва видання чи номер замовлення чи прізвище автора, розташоване зліва на нижньому полі першої сторінки видання кожного друкарського аркуша видання
сигнатура – порядковий номер друкарського аркуша видання, який розташовано у внутрішньому куті нижнього поля першої сторінки видання кожного нового аркуша перед нормою, та повторювано з зірочкою на третій сторінці видання цього аркуша.
- 21. Лінгвістичні норми редагування.
- 22. Логічні основи редагування текстів. Вимоги до означень. Закони логіки і їх значення у роботі з текстами. Причини виникнення логічних помилок
- 23. Межі втручання редактора в авторський оригінал
- 24. Мета і завдання редагування. Методи і методики редагування. Методологічна база редагування.
- 25. Методи контролю
- 26. Основні завдання теорії видавничої діяльності та теорії редагування
- 27. Особливості застосування сучасних шрифтів
- 28.Особливості редагування перекладів.
- 29. Оцінювання якості видавничої продукції і розповсюдження видань
- 30. Перевірка фактичного матеріалу. Вимоги, які ставляться до редактора у роботі з цифрами і цитатами.
- 31. Періодизація розвитку редагування
- 32.Підготовка редактора до процесу редагування і робота з автором.
- 33.Поняття тексту у ред. Практиці. Осн, дод, доп текст. Ознаки тексту.
- 34.Поняття факту і фактичного матеріалу рукопису. Система фактів твору. Осн вимоги у роботі з фактами. Причини виникнення фактичних помилок.
- 35.. Правила складання і верстання елементів видання (авантитул, контртитул, фронтиспис, титул. Аркуш, зворот титула, шмуцтитул)
- 36. Правила складання і верстання елементів видання (передмова, вступна стаття, присвята, епіграф, сигнатура, норма)
- 37. Принципи виміру друкарських шрифтів. Система Піка та система Дідо
- 38. Причини виникнення логічних помилок.
- 39. Редагування видань і словниковий запас реципієнта
- 40. Редагування як синтез операцій контролю та синтезу. Межі усунення помилок та ступінь редагованості рукопису