Поняття про психолінгвістику як науку.

Термін "психолінгвістика'' (від грец. psyche-душа' і лінгвістика) увійшов у науковий обігу середині XX ст. і закріпився на позначення науки, яка вивчає закономірності породження і сприйняття мовних висловлювань у їх співвіднесеності до системи мови. Психолінгвістику ще називають теорією мовленнєвої діяльності. Становлення механізму утворення і сприйняття мовлення здійснюється на основі психологічних експериментів. Цим і виправдана назва науки як психолінгвістики, в якій предмет лінгвістики -мова - аналізується методами психологічної науки.

Поява нової науки викликана потребою теоретичного пояснення практичних завдань, розв'язати які лінгвістичними підходами неможливо Мовознавство дає ключ до аналізу тексту але воно не торкається таких, наприклад, питань: як мовець говорить, як ним сприймається чуже мовлення, які закономірності діють в оволодінні дитиною рідної мови або кількома мовами, які лінгвістичні процесисугфовдджуюгь пізнання оточуючого світу? Розв'язання таких питань з урахуванням впливу мислення на мову і мови на мислення сприяє досягненню практичних результатів у навчанні дітей рідної і особливо чужої мови, у мовленнєво^- вихованні дітей дошкільного вік>. у логопедії, у мовленнєвому впливі засобів масової іш^рмації. а в останні роки і в проблемі машинного перекладу, а також введення мовленнєвих сигналів до електронних обчислювальних машин (ЕОМ).

Діяльність цієї науки значно розширює коло питань, пов'язаних з тим. що вивчається загальним мовознавством. У цьому значення психолінгвістики як науки.