Вступ

Для сучасного гуманітарного знання, що переживає зміну наукової парадигми, характерне безпосереднє звернення до людини, за якою признається функція основного організуючого начала, що визначає кінцеву зовнішність мови і всіх мовних побудов. Дане положення справ кваліфікується вченими як становлення в науках гуманітарного профілю антропоцентричної парадигми, що повернула людині статус "міри всіх речей" і що повернула її в центр всесвіту. Інтерес до людини спровокував своєрідний підхід до вивчення людського чинника на самих різних ділянках мови і мови, внаслідок чого на стику різних областей гуманітарного профілю виник цілий спектр філологічних дисциплін.

Сучасний стан гуманітарних наук свідчить, таким чином, про високу значущість антропоцентричних досліджень. Проблема глобальна як в сенсі діапазону наукових додатків в рамках перерахованих наук, так і конкретно - у межах будь-якої гуманітарної області. У лінгвістиці тексту дослідження такого профілю орієнтовані на встановлення детермінанти людського чинника, регулюючою конкретну зовнішність породжуваного тексту. Закони його творіння, детерміновані антропоцентричними моментами, можна вважати такими, що визначають для всіх текстових категорій і ознак. Текст володіє звязністю, цілісністю, завершеністю, модальністю й іншими категоріальними характеристиками тільки тому, що всі ці явища визначають континуум людського існування, поза яким людина не в змозі осмислити і пізнавати дійсність. Лінгвістика з часів Я. Грімма і В. фон Гумбольдта розглядає мову з антропоцентричних позицій. Мова не тільки засіб спілкування, але і знаряддя думок і відчуттів, і її розгляд як знаряддя думок і відчуттів є "основою справжнього мовного дослідження". Зєднання антропоцентричного підходу в погляді на мову з антропоцентричною установкою в аналізі тексту дозволить, поза сумнівом, поглибити вивчення проблеми людського чинника в лінгвістиці тексту.

Зважаючи на актуальність даної проблеми, ми обрали наступну тему курсового дослідження: «Антропоцентризм мовлення».

Обєкт дослідження - лінгвістичні тексти англійською та німецькою мовою.

Предмет дослідження - антропоцентризм мовлення.

Мета дослідження - розглянути особливості антропоцентризму мовлення в англійській та німецькій мовах.

Згідно з метою і предметом дослідження було визначено такі завдання:

1) розглянути теорію антропоцентризму в сучасних лінгвістичних дослідженнях;

2) проаналізувати антропохарактеристики висловлювань відмови;

3) дослідити антропоцентричну парадигму заголовків прозових текстів.

Методи дослідження. Для розвязування поставлених завдань використано такі методи наукового дослідження: теоретичний аналіз наукових літературних джерел, синтез, узагальнення, порівняння, конкретизація.

Структура дослідження. Курсова робота складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел.