logo
Англійські пасивні конструкції та їх відтворення в українських перекладах

Вступ

Переклад з однієї мови на іншу - це ремесло, яке існувало зі споконвічних часів. Багато тисяч років тому племена, що говорили різними мовами, спілкувалися одне з одним, і вже тоді виникла потреба у перекладачах. Спочатку були перекладачі - аматори, потім зявилися професіонали. Спочатку перекладали, довго не мудруючи, потім виникли теорії перекладу. З розквітом художньої літератури почали говорити про переклад як про мистецтво. Як перекладати? Дискусія на цю тему триває вже не перше тисячоліття. Одні вимагали дослівного перекладу тексту на шкоду мові, якою перекладали.

Інші намагалися донести до читача лише зміст тексту. А Дідро взагалі зневажив оригінал. Він прочитував книгу двічі, “проникався її духом”, потім закривав й починав перекладати. Сервантес не вірив у силу перекладу і вклав у слова Дон Кіхота скептичне порівняння його зі зворотною стороною килима. Французькі перекладачі ще у XVII столітті написали багато статей на захист буквального й вільного перекладу. Із властивою французам грайливістю один із них порівняв переклад з жінкою і говорив, що від перекладу, як і від жінки, неможливо вимагати, щоб він був одночасно і красивим і вірним.

Питання перекладу багато займали й царя Петра І, при якому видавалась велика кількість іноземних книг з військової справи, а також з науки та техніки. Він певно був противником буквалізму. Взагалі можна навести тисячі висловлювань про те, як потрібно перекладати.

Колись переклад вважали справою, яка потребує великих спеціальних знань, але мало поважною. Філософ Монтескє, наприклад, відмовився вважати переклад творчою роботою.

Зараз невичерпне старання перекладачів отримало загальне визнання. Переклад, і як мистецтво, як ремесло, надзвичайно удосконалився. І вже немає тієї галузі, в якій не потребувалися би послуги перекладачів.

У літературі існує багато висловлювань відомих людей про переклад та перекладачів, деякі з них нижчезгадані.

Цитати взяті з російськомовних джерел:

А.В. Федоров: "Перевод означает умение выразить верно и полно средствами одного языка то, что уже выражено ранее средствами другого языка". [10. стр.18]

І.В. Гёте: "Перевод должен не просто служить вместо оригинала, а полностью заменять его". [10. стр. 19]

Юліан Тувим: "Переведённое стихотворение должно показывать то же самое время, что и оригинал. Труд переводчика сродни труду часовщика". [10. Стр.31].

Переклад являє собою один з найважливіших видів мовної діяльності (МД), володіння яким необхідно для повноцінної роботи представників найрізноманітніших спеціальностей. Переклад сьогодні є найбільш перспективним засобом подолання існуючих мовних барєрів. Очевидна зростаюча роль перекладу в удосконалюванні міждержавної комунікації, в обміні різною інформацією, що представляється на різних мовах. Про це свідчить постійне розширення ринку перекладу, масштаби підготовки перекладачів у різних країнах, а також розробка і впровадження автоматичних перекладацьких систем, практичні потреби багато в чому сприяють розвитку науки про переклад.

Професор Бархударов Л.С. визначає переклад як “процес заміни мовленнєвого твору (тексту) на одній мові мовленнєвим твором (текстом) на іншій мові при збереженні незмінного плану змісту “. [9. стр.7] Це значить, що при перекладі відбувається заміна одиниць мови, але зберігаються незмінним план змісту, тобто передана текстом інформація. Звідси випливає, що найважливішою задачею, наявною перед перекладачем у процесі здійснення перекладу, є відшукання у вихідному тексті мінімальної мовної одиниці, що підлягає перекладу, тобто такої одиниці, якій повинна бути підібрана відповідність у мові, на яку перекладають (ПМ), але складові частини якої по окремості не передаються засобами ПМ.

Таку одиницю прийнято називати одиницею перекладу.

Отже, одиниця перекладу - це найменша одиниця вихідної мови (ВМ), що має відповідність у ПМ та складну будову, але частини її, по окремості узяті, “неперекладні “, тобто в тексті перекладу їм ніяких відповідностей установити неможливо.

Говорячи про науковий стиль, перш за все слід зауважити те, що сфера використання наукового стилю мови - наукова діяльність, науково-технічний прогрес суспільства, освіта.

Основне його призначення - повідомлення про результати дослідження, доведення теорій, обґрунтування гіпотез, класифікацій, розяснення явищ, систематизація знань.

Основні ознаки наукового стилю: понятійність і предметність, обєктивність, логічна послідовність, узагальненість, однозначність, точність, лаконічність, переконливість, аналіз, синтез, аргументація, пояснення причинно-наслідкових відношень, висновки.

Основні мовні засоби: велика кількість термінів, схем, таблиць, графіків, абстрактних (часто іншомовних) слів, наукова фразеологія (стійкі термінологічні словосполучення), цитати, посилання; відсутність всього того, що вказувало б на особу автора, його уподобання: емоційно-експресивних синонімів, суфіксів, багатозначних слів, художніх троп, індивідуальних неологізмів.

Науковий стиль має такі підстилі: власне науковий (з жанрами текстів - монографія, стаття, наукова доповідь, повідомлення, тези);

науково-популярний (виклад наукових даних для нефахівців - книги, статті в неспеціальних журналах); науково-навчальний (підручники, лекції, бесіди тощо). Зберігаючи основні ознаки стилю, кожний з підстилів характеризується своїми особливостями використання мовних засобів. Скажімо, науково-популярний підсиль користується й елементами художнього мовлення (епітетами, порівняннями, метафорами).

До науково-технічного перекладу відносяться тексти наукових статей, монографій, технічних описів, які мають свої особливості. Вони призначені дня фахівців у даній області знань.

Основні вимоги для перекладу науково-технічних текстів:

1. Точна передача тексту оригіналу

2. Сувора ясність викладання думки при максимально стислій і лаконічній формі, що є лише в нашій мові.

3. Переклад повинен цілком задовольняти загальноприйнятим нормам літературної мови.

Лексика загальнонаукового опису має наступні особливості:

1. Вона позбавлена емоційного забарвлення;

2. Її можна віднести до нейтрального варіанта сучасної письмової літературної норми;

3. В ній широко розвинена синонімія ("відіграє важливу роль" = "має важливе значення");

4. Наявність скорочень.

Комунікативне завдання наукового тексту - повідомлення нових зведень у даній області знань. Науковий текст недоступний непосвяченим. Отже, перекладачу необхідно "входження в тему", підвищення свого рівня компетентності. Переклад здійснюється на рівні слова, а в деяких складних словах - морфем.

Основна мета і задача курсової роботи, розглядаючи утворення пасивного стану дієслова в англійській мові і його відтворення в перекладах на українську, є перш за все навчитися розуміти зміст речень у пасивному стані, та основні правила передачі цього змісту на іншу мову. Оскільки правила використання, утворення, та частота їх застосування і різних мовах суттєво відрізняються.

англійське дієслово пасивний український