Дієслівна синонімія в творчості Г. Тютюнника

курсовая работа

ВСТУП

Синонімічні можливості української мови величезні. Наприклад, О. Крижанівська, досліджуючи сучасні українські назви кольорів, виявила близько 30 слів, що створюють синонімічний ряд «червоний»(червоний, пурпуровий, пурпурний, багряний, багровий, шарлаховий, шарлатовий, буряковий, бурячний тощо).

Незаперечним є і той факт, що використання синімічних багатств у мовній практиці має величезне значення. Синонімами користуються в усіх ділянках мовного життя. Мовець постійно стає перед вибором потрібних йому слів з численних синонімічних запасів, і у звязку з цим перед викладачем української мови та літератури постає складна проблема: формування культури мовленнєвого спілкування учнів, їхньої мовної компетенції, в тому числі і за рахунок збагачення синонімічного запасу.

У результаті вивчення розділу «Лексикологія»(5 кл.) діти засвоюють істітні ознаки синонімів, навчаються розрізняти серед них стилістично забарвленні і стилістично нейтральні, вживати синонімі відповідно до ситуації спілкування, добирати до поданих слів синоніми і використовувати їх в усному та писемному мовленні.

Програма орієнтує на використання учнями словників синонімів, антонімів, фразеологізмів. Сучасна українська лексикографія пропонує словники синонімів, укладені на високому науковому рівні (незважаючи на те, що власне історія український синонімічних словників починається тільки з 60-х рр ХХ ст.): «Короткий словник синонімів української мови» П.М. Деркача з доопрацюванням С.П. Левченка (1960 р.). «Матеріали до синонімічного словника української мови» А. Багмета (1959-1962); «Синонімічний словник-мінімум української мови В.С. Ващенка» (1972); «Практичний словник української мови » С. Караванського (1993 - за правописом 1928 р. і лексико-стилістичними нормами української мови західноукраїнської діаспори); «Вибране з української синоніміки» О.Завгороднього (1996); «Скарбниця української мови» О. Синиченка (1997); М. П. Коломиєць, Є.С. Регулевський (1998) «Словник фразеологічних синонімів»[Див.: 28; С. 950]; Л. М. Полюга «Словник синонімів української мови» (2004) ;«Російсько-український словник синонімів» Н.П. Башнякова (1995);Олійник І.С., Сидоренко М.М. «Українсько-російський і російсько-український фразеологічний словник»(1978);Бурячок А. А., Гнатюк Г. М. «Словник синонімів української мови» У 2-х т( 2000)тощо.

Проте наявні словники не достатньою мірою задовольняють потреби шклільної практики.

На думку вчених, засадами збагачення словникового запасу, а також усієї словникової роботи є «введення в мовну свідомість дитини словникових обєднань (тематичних, синонімічних та ін.), система яких дозволяє відібрати для будь-якого тексту найбільш потрібні слова, виділити мікротеми тексту».

Т. Груба пропонує розглядати лексичний склад мови за тематитичними згрупуваннями, виділяти у тематичні групи обєднання слів, для яких характерні більш конкретні значення і категоріальні ознаки (наприклад, мінімізований словник описової лексики).

Синонімічний ряд може розглядатися з певних позицій і з конкретною метою: з одного боку, написання творів, переказу текстів, вивчення дієслова. З іншого боку, провідну роль у пізнанні слова, розкритті неповторних рис рідної мови, відіграють уроки літератури.

«Мова художньої літератури - основний засіб образного відтворення життя в літературі... Мова дає письменникові безмежні можливості для показу всіх сфер людського життя в усій різноманітності, в розвитку та змінах, і так яскраво, що читач немов бачить змальоване за допомогою слів... За словами М. Коцюбинського, мова в художньому творі «половина, коли не більше його краси».

Звісно, лексичний рівень є одним з елементів, що утворює цілісну систему - текст. Проте шлях освіти пролягає від простого до складного, від елементів - до системи: щоб збагнути ціле, треба опанувати його частиною. Отже, тематичний словник синонімів дає можливість ознайомити учнів з неповторною індивідуальною творчою манерою письменника, допомагає розвивати в учнів чуття мови, уміння розрізняти всі відтінки лексичних значень рідного слова.

Таким чином, актуальність дослідження визначається необхідністю подальшого опрацювання теоретичних проблем синонімії.

Мета роботи полягає в семантико-стилістичній та синтаксичній характеристиці дієслівних синонімів на матеріалі творів Г. Тютюнника.

Досягнення основної мети курсової роботи забезпечується розвязанням таких завдань:

1. аналіз основних критеріїв розмежування синонімічних одиниць та їх групування у синонімічні ряди, наявних у сучасній мовознавчій науці;

2. класифікація досліджуваних дієслівних синонімів на основі лексико-семантичного критерію;

3. групування аналізованих синонімічних одиниць у синонімічні ряди;

4. зясування художніх функцій дієслівних синонімів у творах Г. Тютюнника.

Делись добром ;)