Вступ

Розвиток лінгвістичної науки потребує поступового розширення її аспектів, і тому на сучасному етапі особливої актуальності набувають дослідження міждисциплінарного характеру. Прикладами є, зокрема, поява таких субдисциплін, як етнолінгвістика та лінгвофольклористика, перед якими вивчення відповідних явищ традиційної народної культури із застосуванням лінгвістичних методів відкрило нові широкі перспективи.

У сфері лінгвофольклористичних можна назвати праці таких вчених, як А. Євгеньєвої, Є. Артьоменко, А. Хроленко, С. Єрмоленко, І. Оссовецького та ін. Які, з одного боку, розглядають мову фольклору як цілісне явище зі своїми особливостями, з іншого - її певні мікросистеми. Найширшу з них, на наш погляд, становлять назви рослин. Почасти її скурпульозно розглядали І. Оссовецький, А. Хроленко, Н. Молотаєва, Л. Дяченко, І. Клімас.

Дана робота також буде почасти внеском до загального доробку вже відомих робіт. Актуальність її зумовлена тим, тема („Метафоричні порівняння з дендронімною основою для назв людей в українській мові”) є мало опрацьованою і з огляду на розвиток лінгвістичних наук - сучасною. Тема буде розглядатися на основі даних фольклористики, а саме пісенної культури наших предків.

Вивчення мови фольклору необхідне і для розвязання низки проблем традиційної культури народу, і для осмислення сучасних тенденцій її розвитку. Знати свою мову, свої етнічні особливості - це зумовлена історією необхідність, обовязок кожного громадянина. У звязку з цим актуальність поданого дослідження зумовлена і потребою вивчення мови фольклору, і тим, щоб у національному контексті зясувати, яке значення відіграла у ній система деревних рослин, які типи вона охоплює, які чинники вплинули на становлення цих типів, на шляхи метафоризації тощо.

Обєктом дослідження є фольклоризми лексико-тематичної мікросистеми „Деревні рослини” (дендроніми).

Предмет дослідження - лінгвістичний статус лексичних фольклоризмів (дендронімів) у структурі метафоричних порівнянь для назв людей в українській мові.

Мета роботи - прослідкувати шляхи утворення метафор, зясувати значення символів деревних рослин та з якими словами вони поєднуються у поетичних текстах фольклористичного характеру. Вияснити, яким чином феномен мовної картини світу позначився на метафоризації даного типу та чим це було зумовлено.

Теоретичним підґрунтям дослідження стали праці лінгвістичного та етнолінгвокультурологічного характеру О. Потебні, В. Телії, В. Кононенка та багатьох інших учених.

Структура курсової роботи. Дослідження складається зі “Вступу”, двох розділів, висновків і списку використаних джерел та літератури. Обсяг основного тексту курсової роботи - 35 с., перелік джерел та літератури складає 31 позицію.