logo
Ад’єктивація дієприкметника

Вступ

Адєктивація дієприкметників - одне з найскладніших питань проблеми розмежування частин мови. Актуальними і на сьогодні залишаються суперечливість, сумнівність багатьох випадків переходу дієприкметників до класу прикметників пояснюється не тільки невиразністю ознак, але й нечіткістю критеріїв адєктивованих дієприкметників. Крім того, питання про природу адєктивації дієприкметників, про те, що становить кінцевий результат її - набуття дієприкметником адєктивованих значень чи повний перехід до класу прикметників, та питання критеріїв розмежування адєктивованих власне дієприкметників залишаються досить актуальними. Не зясовано остаточно кількість дієслівних ознак, які втрачаються при адєктивації, залежність адєктивації дієприкметників від контексту, терміналізації лексики.

Своєрідність даного явища і складність його виявлення у вживанні слова у невластивій його формі. За традиційним визначенням адєктивація дієприкметників - перехід дієприкметників до класу прикметників. Дієприкметники української мови, як показують факти, адєктивуючись, можуть мати не тільки якісний, але й відносний характер. Основним положенням стосовно адєктивації є те, що це явище відбувається при втраті дієприкметником дієслівних категорій часу, виду, стану, здатності до дієслівного керування, до сполучення з залежним словом.

При переході в прикметники дієприкметники втрачають процесуальність та результативність ознаки і набувають якісності. Проте дієприкметники, як показують факти української мови, адєктивуючись можуть мати не тільки якісний, але й відносний характер: одні з них піддаються ступеюванню і мають здатність виявляти інтенсивність ознаки (ще більш вигнуті ноги, вихованіший хлопець, обдарованіша співачки, інші не піддаються (кований келих, мальоване кіно, шиті рукавиці) і, як відносні прикметники, інтенсивність ознаки виявляти не можуть.

Значна кількість досліджень, присвячених цій проблемі, свідчить про значний інтерес і складність розвязання окремих її питань. До явища адєктивації дієприкметників зверталися в працях О.М. Пєшковський, В. В. Виноградов, О.О. Потебня, Д.М. Овсянико-Куликовський, О.О. Шахматов, Л.В. Щерба, В.М Русанівський та інші. Окремі спеціальні дослідженні та дослідження про дієприкметники, а також багато підручників висвітлюють явище переходу слів в інші частини мови. Так, зокрема Д.М. Овсянико-Куликовський звертав увагу на умови послаблення дієслівності дієприкметників, що на думку дослідника є першою ознакою до адєктивації. Русанівський В.М. досліджував роль прислівників у явищі адєктивації. Найбільшою силою, що впливає на розвиток якісних значень, на думку В.В. Виноградова є прямий додаток при дієприкметнику. О.О. Потебня вважає, що найчастіше піддаються адєктивації пасивні дієприкметники, через їх здатність бути в препозиції і стоять ближче до прикметників, ніж активні дієприкметники. О.М. Пєшковський дотримувався думки про те, що дієприкметники відрізняються від інших дієслівних прикметників послідовним відмінюванням за видами, відмінюванням за числами та дієслівним керуванням. Тому якщо одна чи кілька відмінностей з якоїсь причини атрофується, тоді дієприкметник починає переходити в прикметник.

Метою курсової роботи є дослідження механізму адєктивації дієприкметників у сучасній українській літературній мові. Поставлена мета зумовила вирішення наступних завдань:

· вивчити особливості перехідних явищ у системі у системі повнозначної частини мови;

· охарактеризувати поняття адєктивації;

· розглянути особливості адєктивації дієприкметників у сучасній українській літературній мові.

· визначити адєктивовані дієприкметники, які утворилися на основі оякіснення ознаки за дією, яка виражає пряме значення дієслова;

· розглянути адєктивовані дієприкметники ті, що утворилися через розвиток переносних значень дієслова та за асоціацією;

· виявити особливості адєктивації різних часо-станових груп дієприкметників;

· виявити причини адєктивації дієприкметників;

Обєктом дослідження курсової роботи є дієприкметник в українській літературній мові.

Предметом дослідження курсової роботи є механізм адєктивації дієприкметників у сучасній українській літературній мові.

Розділ 1. Теоретичні основи вивчення дієприкметника та адєктивації