Розділ 1. Адресатні переривання у мовленнєвому акті

Характерна особливість мовленнєвого спілкування полягає у тому, що воно будується за діалогічним принципом, який передбачає почергове виконання комунікантами функцій мовця та слухача. В аналізі послідовностей мовленнєвих актів мінімальною одиницею пропонується вважати мовленнєвий хід [39; 23], який включає в себе усі мовленнєві акти до зміни мовця. Ініціальні та відповідні мовленнєві ходи, обєднуються у мовленнєві взаємодії, які утворюють просту інтеракцію або простий інтерактивний блок.

Мовленнєвий хід може складатись як мінімум з одного мовленнєвого акту як мінімального, відносно самостійного відрізку процесу діяльності спілкування, який здійснюється певним субєктом по відношенню до певного мовця, залишаючись при цьому одиницею спілкування [16; 114], або включати в себе декілька мовленнєвих актів, що дозволяє виділити у ньому ядро, передядерний та післяядерний компоненти. У першому випадку інформаційним слідом мовленнєвого акту буде висловлювання, у другому -текст як процес, який включається у дію мовця та у дію слухача і в соціальну комунікативну ситуацію взагалі.

Зміст висловлювання мовця стимулює перервну реакцію слухача, коли воно повязане з такими негативними емоційними компонентами як: "образа", звинувачення", "обман", "приниження", "неповага", "грубість", "погроза", "насмішка" ... Це викликає негативну емоційну оцінку слухача (який, замітимо, не обовязково є обєктом висловлювання): обурення, гнів, образу, розчарування, ніяковість і т.п. Потрібно відмітити, що негативна емоційна оцінка супроводжується станом емоційної напруги, яке можна кваліфікувати як безпосереднє чуттєве переживання субєктом невідповідності між його життєво важливими потребами (мотивами) з однієї сторони, та явищами дійсності, з іншої.

У цьому звязку слід розрізняти два види тактики реагування слухача: атакуючу та обороняючу. Атакуюча тактика представлена агресивною формою перервного висловлювання як відповідною емоційною реакцією слухача на даний тип висловлювань:

"Не says youre absolute paupers and well have to be kind to you, but I shall let you ride my new pony because youll ruin its mouth." "Shut up, squirt! Monty kicked him with her new, Louis heeled shoe." [24; 95]

У наведеному прикладі реагуюча репліка слухача приймає явно агресивну форму. Наказ припинити образу, замовчати виступає у поєднанні зі звертанням squirt, номінуючим негативне відношення до мовця, та підкріпленим безпосередніми агресивними діями слухача (Monty kicked ...)

Атакуюча тактика характеризується у багатьох випадках "фізичним" обриванням мовлення мовця, емоційно забарвленою лексикою: squirt, slut, damned fool, foul tongue, blasted mouth і т.п.; емоційними синтаксичними структурами - закликами помовчати: shut up; cut it out; lay off hold your tongue; pipe down; dry up; hush that bawling; come off it і т.п.; прямими реакціями на істинне значення чи перенесенням звинувачення на автора мовлення: thats a lie, its all lies, you are a liar; what a lie ..., а також акціональними проявами у вигляді безпосередніх агресивних дій у точці найвищого емоційного накалу мовленнєвої ситуації (негативна емоція "гнів").

Обороняючи тактика характеризується меншим ступенем прояву негативних емоцій. Реакція слухача може помякшуватись, замикаючись сферою самого перериваючого: І am for the truth; I have done with lies.

Вимога замовчати, припинити мовлення може супроводжуватись поясненням причини, яка викликала цю вимогу: І cant bear it; I cant trust you; Ive heard that a million times і т.п., а також введенням лексичних компонентів типу please, pray, will you, cant you, які знімають негативний відтінок наказу.

Перериваюча реакція слухача може стимулюватись загальним змістом повідомлення, його темою. Під поняттям теми у даному дослідженні ми маємо на увазі "пропозиціональний зміст висловлювань" [21; 127].

Здійснюючи оцінку повідомлення, слухач може зрозуміти, що тема, яка затронута мовцем, відноситься до розряду "табу", чи не варта обговорення, або слухач володіє відомостями більш цікавими або більш важливими по даній темі і т.п. Перериваюча репліка у таких випадках досить часто містить висловлювання, які в експліцитній формі виражають відношення слухача до почутого і є прямими показниками його намірів відносно теми розмови:

This is forbidden ground; We are not supposed to talk about the shipping; Dont let us discuss this any further; I have another idea; Such things should not be said; Lets drop the subject; Well you get off that subject ...

Реакція слухача на змістову сторону висловлювання може виражатись у формах непогодження або відмови. Перерване висловлювання розцінюється у таких випадках як не релевантне (представлена у ньому інформація не відповідає дійсності).

Перериваюча репліка, яка виражає незгоду у більшості випадків представлена реченнями у стверджувальній або заперечній формі:

You are quite wrong; Thats proves less than nothing; I dont think so; None of the above; Thats, not what I meant та ін., іменниками у вигуковому використанні: nonsense, stuff; rubbish, заперечною часткою nо, або її розмовним діалектом nоре.

"When you thought of what might happen to your chances of being reelected." - The Senator interrupted him in a hoarse angry tone: "This is nonsense! I will hot have my daughter subjected." [33; 191]

Оцінка змісту висловлювання зі сторони - слухача може містити крім емоційного, ще й раціональний компонент. У таких випадках переривання може бути обумовлене однією з наступних причин:

а) зміст висловлювання частково чи повністю не зрозумілий слухачу;

б) висловлювання, з точки зору слухача, є неповним і вимагає деталізації або додаткової інформації;

в) подальший зміст висловлювання відомий слухачу.

У процесі спілкування учасники мовленнєвого акту, мовець та слухач, постійно міняючись ролями, декодують зміст висловлювання. В ряді випадків у силу різних причин зміст висловлювання виявляються частково чи повністю не зрозумілим слухачу. Намагаючись зняти непорозуміння, слухач досить часто не дослуховує репліку до кінця і перериває, щоб вказати на незрозумілі та сумнівні місця та вимагати більш детальніших пояснень, користуючись при цьому тактиками перепитування та уточнення. У таких випадках можна сказати, що сигнали-перепитування та сигнали-уточнення стають за своєю змістовою направленістю сигналами-перериваннями. У наведеному прикладі причина переривання полягає у нерозумінні слухачем змісту висловлювання, яке викликане порушенням співвідношення у плані "референт-мовна одиниця" [18; 98]. Не вловивши змісту висловлювання, слухач виражає необхідність уточнити значення, дати більш поширені пояснення. Зауважимо, що висловлювання перерване на тій мовній одиниці, яку необхідно пояснити.

Перериваючи висловлювання, слухач часто використовує тактику перепитування. Типовою формою вираження переривання-перепитування є повторна номінація того фрагменту семантичної структури попереднього висловлювання, який викликав реакцію слухача, з інтонаційним оформленням запитання.

Hector: Her theory is that her conduct is so correct. - Randall: Correct? She does nothing but makes scenes from morning till night. [40; 245]

У даному прикладі реактивна репліка слухача сигналізує про здивування. Здивування ж є одним із "сигналів нерозуміння слухачем змісту висловлювання" [12; 20].

У діалогічному мовленні думка формується, спираючись на загальний досвід комунікантів (на відоме їм обом), на елементи обставин розмови, з урахуванням жестів та міміки, а також з орієнтуванням на мовний контекст.

Умовно-рефлекторний звязок реплік комунікантів дозволяє "не дослухати" [ 21; 168] співрозмовника, який говорить щось, що наперед викликає певну відповідь, або забезпечує можливість взаємонакладання реплік. При цьому "мовні елементи однієї репліки служать будівельним матеріалом чи відправним пунктом для наступної репліки" [21; 193]. У ході розмови слухач, у тій чи іншій мірі передбачаючи подальший хід висловлювання, може перервати мовця, переслідуючи наступні цілі:

1) для того, щоб перервати розмову взагалі:

"Its night and its beginning to rain and Doctor Fait Would - "I know, I know", he said impatiently, and went around her to the door. [33; 110]

Слід замітити, що перериваюча репліка у таких випадках досить часто прямо чи посередньо вказує на обізнаність слухача:

I know; All is perfectly well known; I know every word you are going to say і т.п.

2) для того, щоб самому продовжити почате мовцем висловлювання, користуючись тактикою підхвату:

"Do you want people to say I helped choose you a dress that wasnt as nice as my own? And you must also have clothes to wear for your honeymoon, so why dont you try on something else while I?"

"Slip round the corner to see Jose," Maggie finished, smiling ironically". [30; 124]

У даній ситуації слухач сам закінчує перерване висловлювання. Він зумисне перериває його в силу безумовного розуміння для себе, зберігаючи при цьому його задану структуру та зміст.

Слід відмітити, що переривання часто обумовлене одночасно дією декількох факторів, повязаних зі змістовою стороною висловлювання. Мотиви слухача, який передбачаючи подальший хід висловлювання, перериває мовця, можуть бути різними, наприклад, щоб виразити своє відношення до почутого:

"Its difficult to say, Logically, you know, hes right, and yet - " Vera took the words out of his mouth. "And yet it seems so incredible!" [25; 235]

Потрібно відмітити, що виділити якусь одну причину досить часто буває важко, оскільки мотиви переривання у більшості випадків накладаються один на одного, діють у комплексі. Розділити та виділити домінуючий мотив досить важко, як важко визначити почуття людини, його бажання та настрій.

Дія декількох факторів у реалізації слухачем переривання обумовлена специфікою процесу сприйняття, особистісними характеристиками слухача, його і емоційним станом у момент спілкування, ступенем володіння ситуацією, а також характером взаємовідносин між комунікантами, їх спільними заняттями, які створюють "фон певного комунікативного акту" [13; 78]

адресатний перебивання комунікативний англійський