ВСТУП

Епітет -- широко відомий засіб художньої мови. Емоціональні властивості, які він вносить до організації тексту, досить виразні й очевидні. Саме з емоціонального погляду епітет характеризує, зображує предмети і явища й цим відрізняється від логічного означення. Такими своїми якостями він глибоко входить в систему категорій художньої семантики.

Але епітет майже зовсім позбавлений якихось структурних ознак, бо може бути виражений різними морфолого-синтаксичними категоріями. Граматично він перебуває в системі означення, хоч це й не надає ще йому викінчених формальних рис. Якщо ж говорити про типові епітети, то їх треба вбачати, безперечно, серед прикметників, притому саме якісних. Прикметник майже кожний може бути осмислений як епітет та виступати, в такій функції з високою активністю. Особливо вдало якісні прикметники не просто пояснюють, а й зображують, малюють, увиразнюють і підсилюють художню характеристику. Вони епітетно чутливі. І часто навіть важко відрізнити звичайне означення від епітетного, такі тонкі перехідні явища між ними творяться та функціонують.

Процес епітетизації мови І. Котляревського дуже складний. Творча манера поета вносить багато нового й своєрідного в осмислення епітетів і цим збагачує художні якості мови. За допомогою добору епітетів І. Котляревський розширює художні можливості мови. І це природно, бо взагалі наростання нового в епітетах відчувається в цілій системі художніх засобів та накладає на неї певні властивості. Крім того, кожен великий художник слова виявляє індивідуальні особливості у використанні такого засобу. От чому О.М. Веселовський навіть вважав, що «історія епітета є історія поетичного стилю у скороченому виданні».

Треба враховувати два шляхи в організації епітетних багатств І. Котляревського, аналізуючи їх і витлумачуючи. По-перше, геніальне використання народних епітетів та творче розширення їх функцій. По-друге, наростання нових епітетів та всього того, що може дати характеристику епітетного типу. Так створюються художні цінності, що виходять з-під пера великого майстра українського художнього слова.

Поетичні контексти І. Котляревського пронизані епітетами високої художньої якості. Вони ще й досі зберігають свою свіжість та ї оригінальність, чарують читача нашої сучасності. Навіть так звані постійні (переважно фольклорні) епітети, і вони звучать по-новому, обростають новими якостями в кожному випадку вживання. Великі художні тонкощі, вирощені на епітетному ґрунті, майстерне осмислення кожного конкретного випадку функціонування епітетного слова -- все це створює велику епітетну силу поетичних контекстів І. Котляревського і робить їх з цього погляду неповторними, неперевершеними зразками.

Новаторство нашої роботи полягає в перенесенні акценту не тільки на мовознавчі, а й на літературознавчі аспекти у вивченні спадщини І. Котляревського.

Відомий лінгвіст Г.О. Винокур відповідає так: «Розглядаючи особливості мови конкретних письменників у конкретних творах, ми тим самим визначаємо можливості мови. Причому саме для української мови корисність подвійна. По-перше, твори І. Котляревського мають неймовірний словниковий запас. За йогo творами, власне, можна вивчати мову» [7, 3-4].

Мова творів І. Котляревського багата на бурлеск. Бурлескними є епітети, порівняння, метафори тощо. Наприклад, епітети -- богиня Юнона -- «суча дочка». Порівняннями, часто несподіваними для читача, пересипана вся поема -- це одна з характерних ознак стилю автора. У поемі чимало вульгаризмів, лайливих слів. Це теж зумовлене бурлескним стилем. Проте ці вульгарні слова, як правило, у межах художнього такту, вульгаризми «Енеїди» вважалися в літературі того часу пристойними.

Отже, актуальність роботи полягає в дослідженні використання епітетів у творчості І. Котляревського, причому ми орієнтуватимемося насамперед на визначення стилістичних та семантичних функцій епітетів.

Зважаючи на актуальність, ми обрали наступну тему курсової роботи: «Використання епітетів у творчості І. Котляревського».

Обєкт дослідження - твір І. Котляревського «Енеїда».

Предмет дослідження - використання епітетів у творчості І. Котля-ревського.

Мета дослідження - розглянути сутність, види епітетів, а також їх використання у творчості І. Котляревського.

Основними завданнями роботи є:

1) розглянути поняття епітету;

2) проаналізувати основні види епітетів;

3) дослідити розвідки літературознавців стосовно обраної теми;

4) проаналізувати використання епітетів у творах І. Котляревського;

5) розглянути епітети, виражені прикметниками і дієприкметниками в поемі І. Котляревського «Енеїда».

Структура дослідження. Курсова робота складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури.