Безеквівалентна лексика та прийоми її перекладу українською мовою

курсовая работа

1.2 Місце безеквівалентної лексики в системі сучасних німецької й української мов. Класифікація безеквівалентної лексики

Термін «зіставне мовознавство» використовується для позначення лінгвістичної науки, яка вивчає спільне та відмінне в мовах. Розглядаючи різні мови, можна виявити їхні спільні та відмінні ознаки. Наприклад, в українській, російській, білоруській, польській, чеській та інших мовах, котрі належать до словянської групи, є багато слів спільного кореня. Спільні структурні ознаки трапляються навіть у мовах, які не мають жодної генетичної спорідненості. Ключовим у зіставному мовознавстві є поняття мовного контрасту або категорії контрастивності [24, с. 11], унаслідок чого цю галузь мовознавства називають також контраcтивним мовознавством. Обєктом зіставного мовознавства є будь-які дві чи більше мов, незалежно від їх генеалогічної й типологічної природи, проте, чим більші відмінності у типі мов, тим яскравіший контраст, виявлення якого є основним завданням зіставного мовознавства [24, с. 12].

Контрастивна лексикологія, як один із аспектів контраcтивного (зіставного) мовознавства, на думку багатьох мовознавців, є «галузь лінгвістики, яка не має значних досягнень» [24, с. 294], хоча саме лексика визначає фундаментальні риси мовної структури [24, с. 294]. Контрастивна лексикологія розвивається також у сфері теорії перекладу та двомовної лексикографії, перекладні словники є реальними зіставленнями лексики двох мов, хоча їх результати не можуть претендувати на повний контраcтивний аналіз, оскільки вони описують окремі слова, а звязки між словами розкриваються недостатньо [24, с. 295].

Для зіставної лексикології, залежно від поставлених конкретних завдань, можливі два шляхи досліджень - односторонній і двосторонній. Односторонній підхід використовується в лінгводидактиці. Для теорії зіставної лексикології продуктивнішим й обєктивнішим є двосторонній підхід, тобто підхід від третього члена порівняння [24, с. 297]. Наприклад, дослідника цікавить, як у певних мовах есплікується дія «вживання їжі». Зіставлення українського «їсти» й німецького «essen»та «fressen» дає можливість зробити висновок, що в німецькій мові значенню «вживати їжу» відповідають два слова, які розрізняються семантичним компонентом «людина»і «тварина», а в українській такого розрізнення нема.

Проте трапляються випадки, коли слова певної мови, які означають певні явища, не мають жодного однослівного еквівалента в іншій мові. У науковій літературі таке явище відоме під терміном «безеквівалента лексика», або «лексичні лакуни», під якими розуміють слова, що відсутні в певній мові й не перекладаються «на загальних підставах» [24, с. 326]. «Усе, що в іншокультурному тексті реципієнт не розуміє, що є для нього дивним, вимагає інтерпретації, служить сигналом наявності в тексті національно-специфічних елементів культури, в якій створений текст» [24, с. 326; 30, с. 148], «назва суто місцевого явища, якому нема відповідника в побуті і в поняттях іншого народу» [30, с. 128]. Ознаками цієї лексики вважають незрозумілість і незвичність [24, с. 326].

Безеквівалентність слід розглядати лише стосовно певної (іншої) мови, оскільки нерідко трапляються випадки, коли слово однієї мови є безеквівалентним стосовно іншої, але має прямі відповідники в багатьох інших мовах. Наприклад, укр. «новосілля» має відповідник у російській мові, але є безеквівалентним щодо чеської мови, в якій це поняття передається описово. Вважається, що пять-десять відсотків слів навіть одного культурного кола не мають однослівних відповідників в іншій мові [24, с. 326], не кажучи вже про мови різних культурних кіл, до яких належать українська та німецька.

Існують різні класифікації безеквівалентної лексики (лакун) у сучасній лінгвістичній літературі, це насамперед абсолютні й відносні лакуни [7, c. 58]. Так, при порівнянні української та німецької мов можна виділити:

1. Абсолютні лакуни - це випадки, коли немає однослівного еквівалента в іншій мові, порівняйте:

а) (укр.) дочекатися - (нім.) so lange warten bis etwas (jemand kommt); накипіти - sich beim Kochen an der Oberflache ansammeln; небилиця - erfundene Geschichte; недарма - nicht ohne Grund; окріп - kochendes Wasser; восьмикласник - Schuler der achten Klasse; (щось) налагоджувати - (etw) in Gang bringen; мугикати - vor sich hin singen (summen); навскіс - schrag gegenuber; навмання - auf gut Gluck;

б) (нім.) verdurstern - (укр.) умирати від спраги; bemost - порослий мохом; Bilderbuch - дитяча книжка з малюнками; einschmuggeln - ввозити контрабандою; unbeteiligt - той, хто не бере участі (у чомусь); j-n verdingen - давати підряд на роботу; beruchtig - такий, про якого погано говорять

2. Відносні лакуни: випадки, коли кореляти не збігаються за частотою вживання, поширенням і сполучуваністю, порівняйте: укр. «взуття» і нім. «Schuhwerk»;

Українське слово «взуття» вживається частіше, ніж німецьке «Schuhwerk», тобто німецький еквівалент не покриває всіх можливостей вживання українського «взуття», оскільки в багатьох випадках у німецькій йому відповідає «Schuhe».

Те ж саме можна сказати про укр. «телефон» і нім. «Telefon» і «Fernsprecher». Так, у випадках: das Telefon klingelt, lautet, schrillt; das Telefon der Redaktion, Verwaltung; zum Telefon gehen, laufen, greifen; am Telefon warten, durch/per Telefon etw. erfahren; ins Telefon etw. sagen, sich am Telefon melden; Sie werden am Telefon verlangt/gewunscht; ? Bitte ans Telefon! Bleiben Sie bitte am Telefon!

Компонент «Telefon» уживається у складних словах: Auto- Dienst-, Tischtelefon. В інших складних словах уживається тільки Fernsprecher: Munzfernsprecher, Fernsprechamt, -anlage, -ansage, -dienst, -auskunft. В українській мові в усіх відповідних випадках уживається «телефон».

За іншою класифікацією серед слів, які інтерпретуються як безеквівалентна лексика, виокремлюють три різні за своєю природою групи [10, c. 327]. Спроектувавши її на лексичні системи німецької й української мов, можна отримати:

1) слова, які позначають національно-культурні реалії певних народів (їх називають культурологічними лакунами), порівн.:

а) укр. чумак, рушник, галушки, бандура, вечорниці, тризуб, кептар

б) нім. Fachwerkhaus (улюблений у Німеччині тип житлового будинку в XVI?XVII ст.); Richtfest (свято з нагоди зведення будинку під дах); Fruhschoppen (невелика компанія, яка збирається в неділю в першій половині дня в ресторані, щоб випити пиво й поспілкуватися).

Така лексика є своєрідною частиною національної культури, відображає її етнонаціональні елементи, які не мають еквівалентів у мовах сусідніх країн і тому належать до безеквівалентної лексики. На думку деяких учених, ці слова можна віднести до реалій [16], інші заперечують, уважаючи їх екзотизмами, а не реаліями, оскільки їх не можна назвати носіями колориту країни [17]. Однак не викликає сумніву думка, що ці мовні одиниці належать до безеквівалентної лексики [24, с. 328?329].

За тематичною класифікацією тут можна виділити поняття географічні (укр. степ, нім. Fohn); етнографічні (укр. школяр, нім. Fruhschoppen); суспільно-політичні (укр. атаман, нім. Ossi-Wessi Kanzler). За поширенням вони можуть бути національними ((укр. рушник, гопак), нім. Schutzenfest-(Volksfest mit Wettschiesen in Niedersachsen)); інтернаціональними (укр. гривня, нім. Pfenig); локальними (укр. трембіта, нім. Schrippen - Berlinish, eine besondere Art von Brotchen).

2) До другої групи можна віднести відсутні в одній мові слова на позначення понять, які існують у суспільстві і, здавалося б, повинні б мати однослівне вираження: укр. доба - в нім. Tag und Nacht / vier und zwanzig Stunden; нім. Geschwister - укр. брат і сестра / брати й сестри.

Серед лексики цієї групи можна виділити дві підгрупи:

a) безеквівалентні слова, які пояснюються різним членуванням мовами навколишнього світу:

укр. пальці - нім. Finger und Zehe; рука ? Hand und Arm; нога - Fu? und Bein;

сир ? Kase und Quark; нім. Swiegermutter - укр. теща і свекруха; Swiegervater ? укр. тесть і свекор.

При перекладі компенсація таких лексем відбувається за рахунок контексту;

б) безеквівалентні слова, поява яких зумовлена тим, що один етнос на противагу іншому, не звернув увагу на якісь явища чи процеси, оскільки для нього це не було важливо:

нім. hammern ? укр. забивати молотком; sich verrechnen - помилитись у підрахунках; vereidigen ? приводити до присяги; vorlesen ? читати вголос; wahlfahig ? той, хто має право голосу; той, хто може бути обраним; Verruf ? погана слава, погана репутація; verleumden ? зводити наклеп;

укр. навстіж - нім. weit offen; налагоджувати ? in Gang bringen; недарма ? nicht ohne Grund; навскіс schrag gegenuber; навмання - auf gut Gluсk; навшпиньки ? auf den Zehenspitzen.

Безеквівалентні слова цієї підгрупи перекладаються описовим тлумаченням або запозиченням лексеми з мови-джерела шляхом її транскрипції, транслітерації чи калькування (Blitzkrieg ? блітцкріг).

Обидві групи різняться тим, що коли в першому випадку немає слів через відсутність у цій культурі відповідних понять, то в другому відсутність слова зумовлена не відсутністю поняття, а відсутністю однослівного (нерозчленованого) його вираження. В останньому випадку можна стверджувати про незавершеність формування поняття.

3) третю групу становлять випадки відсутності слів, яка зумовлена власне мовними (внутрішньомовними) причинами, дефективністю (неповнотою) словотвірних парадигм:

укр.: чорний - чорнуватий - чорнота - чорнити ? чорніти

нім.: schwarz - schwarzlich - Schwarze - schwarzen

укр.: весна - весняний - весніти - веснувати (виконувати весняні роботи)

нім.: Fruhling - Fruhligs [4]

Причинами неповноти словотвірних парадигм може бути морфемна структура слова, яка чинить опір утворенню деривата за потрібною моделлю. Порівн. властиві німецькій мові моделі утворення прикметників від іменникових основ за прикладом Partizip II (так званих Pseudopartizipien) що мають структуру: префікс ge-, be-, er-, ver-, zer- + основа ім. + суфікс t. Однослівних еквівалентів в українській мові немає:

bemanntes (Raumschiff) - (космічний корабель) з людиною на борту;

bekerzter (Kastanienbaum) - (каштан) покритий свічками (суцвіттями).

Більшості із прикметників цього типу в українській мові відповідають словосполучення прийменник «в»+ іменник в місцевому відмінку:

bebrillt - в окулярах; behandschuht - в рукавицях; gestiefelt - в чоботях

Або ж в українській мові безособові форми на -но, -то, тощо також не мають своїх однослівних відповідників у німецькій мові, порівн.:

холодно - es ist kalt; темно - es ist dunkel; вільно - es ist frei [24, c. 330].

Отже, як свідчать наведені приклади, лакунами можуть бути цілі лексико-граматичні класи слів, специфічних для однієї із порівнюваних мов, як, наприклад, артикль німецької мови не має відповідника в українській. Трапляються випадки, коли безеквівалентною є більша чи менша частина слів якогось лексико-граматичного класу. Так, зокрема значна кількість німецьких Partizipien I не мають українських відповідників такого типу й перекладаються підрядними означальними реченнями (в українській мові немає форм «пишучий», «копаючий», «кричачий»), (schreibende - той, хто пише; sprechende ? той, хто розмовляє; schreiende ? той, хто кричить).

Очевидно, лише відсутність другої і третьої груп слів можна вважати лакунами, тому що це ті слова, які повинні б бути у мові, а першу групу доречно вважати словами-реаліями або етнографізмами.

Для контрастивної лексикології важливіше значення має дослідження власне лакун, тому що саме вони виражають специфіку структури мови, своєрідність категоризації речей і понять. Інакше кажучи - їх вивчення сприяє виявленню семантичних і структурних відмінностей мов, що є одним із найважливіших завдань контрастивної лінгвістики.

Делись добром ;)