"Акторська лихоманка" оратора та шляхи її подолання

реферат

ВСТУП

«Красномовство є чимось таким, що досягається більшими труднощами, ніж це здається, і народжується з дуже багатьох знань і старань» (Цицерон).

Як відомо, поняття «риторика» вперше зявилося в Давній Грецї. Найбільш відомим політичним оратором Давньої Греції був Демосфен (384 р. до н. е). Як свідчать сучасники, першу промову Демосфена публіка зустріла градом глузувань: гаркавість і слабкий від природи голос оратора не імпонували темпераментним афінянам. Але в цьому кволому на вид юнаку жив воістину могутній дух. Безупинною працею та тренуванням він здобув перемогу над собою. У древніх письменників знаходимо: «Неясну, шепеляву вимову він долав, вкладаючи до рота камінці і читав на память уривки з поем, голос зміцнював бігом, розмовою на крутих підйомах…». Щоб позбутися від мимовільного посмикування плечей, він вішав над собою гострий спис, що заподіювало йому біль при будь-якому необережному русі. Наполегливість і енергія перемогли. Демосфен переборов фізичні нестачі, довів ораторську техніку до досконалості, став відомим політичним оратором. Своїм прикладом він підтвердив найважливіший принцип: оратором може стати практично кожний, якщо не пошкодує для цього часу і праці. Оратор, готуючи свій виступ, щоб він був вдалим, яскравим, переконливим, докладає багато зусиль у попередній підготовці до нього. Адже, чим ґрунтовніша підготовка, тим солідніше, вагоміше виглядатиме виклад, а отже - і переконливіше. Алгоритм підготовки промови можна визначити так: вибір теми - формулювання мети - складання плану - збирання матеріалу - робота над конспектом - репетиція. Завершальним етапом ораторської дії є виголошення промови, і саме на цьому етапі великою перешкодою для оратора може стати надмірне хвилювання.

Делись добром ;)